У International Expert розповіли, як українцям залишитися в Європі після війни

Після початку повномасштабної війни мільйони українців вимушено переїхали до країн Європейського Союзу. Сьогодні більшість із них перебувають у статусі тимчасового захисту — спеціального механізму, який дозволяє легально жити в Європі, працювати, навчатися та користуватися базовими соціальними гарантіями. Фактично цей статус став тимчасовою альтернативою посвідці на проживання.

Втім, тимчасовий захист не є безстроковим, зараз він діє до 4 березня 2027 року. Після завершення війни його перестануть продовжувати, і тоді сотні тисяч українців опиняться перед непростим вибором: повертатися в Україну або терміново шукати законні способи легалізації в ЄС.

Щоб розібратися, як законно залишитися в Європі після завершення дії тимчасового захисту, ми звернулися до юриста компанії International Expert, яка спеціалізується на міграційному праві.

— Вадим Вільде, розкажіть, будь ласка, що буде з українцями в Європі після завершення дії тимчасового захисту?

Юрист:
Вітаю. Після завершення дії тимчасового захисту людина фактично втрачає законні підстави перебування в країні. Це схоже на ситуацію з річною візою: коли строк дії закінчується, іноземець зобов’язаний виїхати. У разі порушення міграційних правил можливі серйозні наслідки, зокрема депортація — примусове видворення з країни з забороною на в’їзд у майбутньому.

— А що робити тим, хто не має куди повертатися? 

Юрист:
Це справді складне й чутливе питання. Над його вирішенням працюють як в Європі, так і в Україні.
У країнах, де найбільше українців і де вони вже інтегровані в економіку — зокрема в Німеччині, Польщі, Чехії — ймовірно, будуть запроваджені спеціальні робочі візи або окремі типи ВНЖ.

Проте, на мою думку, ці механізми будуть доступні не для всіх, а передусім для тих, хто має цінність для економіки: висококваліфікованих спеціалістів або працівників дефіцитних професій.
Людям, які не інтегрувалися та тривалий час перебували лише на соціальних виплатах, можуть запропонувати так звані «пакети повернення» — наприклад, фінансову допомогу на дорогу та перший час після повернення. Подібні ініціативи вже активно обговорюються європейськими політиками, але єдиного підходу наразі немає, тому правила можуть відрізнятися залежно від країни.

Україна також планує впроваджувати програми підтримки для повернення громадян, однак детальні механізми поки що не затверджені. Що стосується житла, спільно з європейськими партнерами передбачається компенсація за зруйноване майно, щоб люди могли придбати житло в інших регіонах. Після встановлення сталого миру країні знадобляться сотні тисяч працівників для відбудови та нових підприємств, однак цей процес буде поступовим.

— А як бути тим, хто не хоче повертатися до України й уже звик до європейського рівня життя? 

Юрист:
Як юрист, я завжди наголошую: безвихідних ситуацій не існує. Але таким людям доведеться діяти швидко й усвідомлено. Основний варіант — працевлаштування з оформленням робочої візи або ВНЖ.

Варто розуміти, що не кожен роботодавець у ЄС має право наймати іноземців. Процедура складна: компанія повинна спочатку розмістити вакансію та протягом встановленого строку (зазвичай від 2 до 4 місяців, залежно від країни) довести, що не змогла знайти працівника серед громадян ЄС.
Лише після цього через державні органи зайнятості (наприклад, Arbeitsagentur у Німеччині або Urząd Pracy у Польщі) роботодавець може оформити запрошення для іноземця, на підставі якого в консульстві видається робоча віза.

Це тривалий і бюрократично складний процес, і не всі компанії готові його проходити.

— Звучить досить складно. А чи є простіші варіанти? 

Юрист:
Так, безумовно. Громадянство однієї з країн ЄС відкриває значно ширші можливості. З паспортом Євросоюзу людина може вільно жити, працювати та переїжджати між країнами ЄС без віз і складних міграційних процедур.

— Але ж отримання громадянства — це роки очікування? 

Юрист:
У більшості випадків — так. Класичний шлях називається натуралізація і передбачає тривале проживання в країні: у деяких державах це 10 років. Проте в Німеччині, Португалії, Франції, Нідерландах, Швеції та Ірландії цей строк становить близько 5 років.

Водночас існують альтернативні законні механізми, зокрема програми репатріації. У Болгарії, Румунії та Угорщині вони дозволяють отримати громадянство протягом 1–1,5 року й не вимагають постійного проживання в країні. Для українців найбільш популярним залишається румунське громадянство, яке на практиці часто оформлюється швидше, ніж болгарське.

— Що для цього потрібно? 

Юрист:
Насамперед варто з’ясувати сімейну історію. Якщо батьки, бабусі чи дідусі проживали на територіях, які входили до складу Румунії у період з 1918 по 1940 роки — зокрема в Бессарабії (Одеська область) або Північній Буковині (Чернівецька область), — є високі шанси на отримання громадянства.

— А якщо людина не знає походження своїх родичів?

Юрист:
У такому випадку варто звернутися до фахівців з міграційного права. Наприклад, у International Expert ми проводимо перевірку генеалогічного дерева, робимо архівні запити та можемо об’єктивно оцінити, чи має людина підстави для участі в програмі.

— А якщо точно відомо, що родичі були з інших регіонів? 

Юрист:
Навіть тоді шлях не завжди закритий. Особливість програми полягає в тому, що необхідно довести факт проживання родичів на відповідних територіях. Через втрату архівів часто такі дані відсутні, і тоді застосовується процедура відновлення актових записів через РАЦС. Це законний механізм, який у ряді випадків дозволяє створити необхідну доказову базу.

Програма діє з 1990 року, і за цей час тисячі наших клієнтів уже отримали громадянство Румунії. Останніми роками зріс попит на цю програму і, відповідно, термін очікування на розгляд. Тому, якщо хтось планує отримати громадянство ЄС, я раджу не зволікати.

— А чи потрібно повертатися в Україну для оформлення громадянства Румунії? 

Юрист:

Ні, повертатися в Україну не потрібно. У нашої компанії є офіс у Бухаресті, а також команда юристів в Україні, які працюють з державними та архівними установами. Вони займаються пошуком і підготовкою необхідних документів, взаємодіють з архівами та супроводжують справу на всіх етапах.

Варто також зазначити, що подача документів у будь-якому випадку здійснюється саме в Бухаресті — до ANC (Autoritatea Națională pentru Cetățenie), тож фізична присутність заявника в Україні для цього не передбачена. Такий формат дозволяє пройти всі етапи процедури без необхідності повернення в Україну.

— Чи бувають відмови?

Юрист:
Так, але це поодинокі випадки. Найчастіше вони пов’язані з помилками самих заявників: порушеннями законів ЄС під час розгляду справи або непідготовленістю до присяги. Був навіть випадок, коли людина не змогла відповісти на базові питання, попри те що всі матеріали були надані заздалегідь.

— Чи потрібно відмовлятися від українського громадянства?

Юрист:
Ні. Закон, ухвалений у 2025 році, дозволяє мати подвійне громадянство. В Україні людина визнається виключно громадянином України, а за кордоном — громадянином ЄС. Це зручно, особливо для тих, хто часто подорожує або веде міжнародну діяльність.

— А як щодо податків? Чи потрібно платити їх у двох країнах? 

Юрист:
Ні. Україна підписала з більшістю європейських країн угоди про уникнення подвійного оподаткування. Податки сплачуються лише в тій країні, де людина проживає понад 183 дні на рік і вважається податковим резидентом.

Питання майбутнього українців у Європі після завершення дії тимчасового захисту хвилює тисячі сімей. Варіанти легалізації існують, але більшість із них потребують завчасного планування, правової оцінки та професійного супроводу.

Як показує практика, чим раніше людина починає розбиратися у своїй ситуації, тим більше можливостей вона має. Саме тому консультація з фахівцем з міграційного права сьогодні — це інвестиція у спокій і стабільне майбутнє.