Українські діти в німецькій системі освіти

Скільки дітей українських біженців відвідують школи в Німеччині? Скільки педагогів працюють в німецькій системі освіти? Як проходить процес інтеграції українських дітей? Про це сьогодні в нашому матеріалі.

За майже рік повномасштабного російського вторгнення в Україну багато людей виїхало за кордон для тимчасового захисту. Німеччина третя країна по кількості українців, яких вона прийняла на своїй території. Основа політики федерального уряду направлена на інтеграцію, найшвидший процес був покладений серед українських дітей.

Скільки українських дітей вчаться за кордоном?

За кількістю дітей, що відвідують освітні заклади за кордоном, відбувається моніторинг. Згідно оприлюднених даних Міністерства освіти і науки України станом на 1 вересня за кордоном навчалися близько 492 077 маленьких українців. 26 країн світу (країни Європейського Союзу), які констатують, що інтегровано 517 123 українських дітей на 4 жовтня 2022 року. До цієї статистики не входять дані з Великої Британії, США, Канади та інших країн, до яких масово виїздили українці, а також немає даних з Росії та Білорусі, куди вони були депортовані.

Також відсутня інформація, про кількість дітей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. Щодо точної статистики говорити не можна і цифри можуть бути тільки орієнтовні.

Чи навчаються українські діти окрім іноземних і в українських школах?

Спираючи на дані Міністерства освіти і науки України, де були оприлюднені відомості про навчання дітей у Міжнародній українській школі, то основна форма навчання – це екстернатна освіта для тим, хто знаходиться за кордоном. На даний час тут навчається 3,2 тисячі осіб. Також відсутні дані про кількість дітей, які навчається в українських школах за кордоном. У звіті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, у серпні-вересні 2022 року, було проведено опитування (серед батьків українських школярів), згідно якого 73% респондентів повідомили, що віддадуть своїх дітей до школи формального перебування, а 18% – надають перевагу дистанційному навчанню за українською програмою. Основними причинами, чому батьки не віддають дітей до місцевих шкіл – це відсутність наміру залишатися на довгий час у країні перебування – 21%, мовний бар’єр – 15%. На сьогодні, як показали досліди, майже 40% українських дітей навчаються в двох школах одночасно.

Усі фактори сьогодення вказують на великий ризик та ймовірність освітніх втрат українських дітей, які знаходяться за кордоном. Тим паче, опитування, яке провела ООН серед біженців, щодо планів на майбутнє, показують, що 13% респондентів мають плани повернутися назавжди в Україну протягом наступних трьох місяців; 44% – не планує повертатися протягом найближчих трьох місяців; 43% – не визначились.

Скільки українських дітей навчається в німецьких закладах освіти?

За підрахунками Німеччини на сьогодні понад 200 000 дітей біженців з України відвідують німецькі школи. Система освіти в цій країні ґрунтується на обов’язковості відвідування дітьми закладів освіти. Багато установ на сьогодні відчувають ряд проблем: перевантаженість викладачів, скасування уроків, занадто велика кількість замін, перевантаження або відсутність вчителів предметників, а потім не задоволені батьки та знервовані діти. Все це є частиною повсякденного життя німецьких шкіл протягом багатьох років.

Найбільше українських учнів прийняла земля Північного Рейн-Вестфалії, на сьогодні там навчаються 38 151 дитина, за нею йдуть Баварія, тут отримують освіту 29 405 дітлахів та Баден-Вюртемберг – 28 549 дітей. Через це у цих регіонах заклади освіти відчувають потребу в кваліфікованих кадрах та зростають вимоги до вчителів, про це повідомив Олександр Хандшух з Німецької асоціації міст і муніципалітетів. Також акцентував увагу на тому, що українські діти потребують догляду та відчувають нестачу педагогічних працівників. В дитячих садках ситуація ще гірша, бо ще до приїзду біженців, вони вже були переповнені. Тому з 2023 року Німеччина починає визнавати деякі українські дипломи для подолання робочої кризи.

Федеральний міністр освіти Беттіна Штарк-Ватцінгер у своєму інтерв’ю газеті Tagesspiegel, розповіла про можливе швидке повернення українців на Батьківщину, але німецька система освіти має бути готова до більш довгострокової перспективи. Також Майке Фіннерн, голова профспілки німецьких вчителів Erziehung und Wissenschaft, наголосила, що система освіта ФРН перебуває на межі колапсу, адже велика нестача кваліфікованих кадрів спостерігалася, ще до війни в Україні. Міхаель Швегерль, голова Баварської асоціації філологів, у своїх висновках прийшов до визначення, на його думку, суті проблеми сучасної освіти – це мовний бар’єр, через який як педагоги не можуть надавати психосоціальну підтримку в індивідуальних випадках, так і діти не в змозі комунікувати на достатньому рівні. А велика кількість мовних курсів, які за часту, пропонуються українським школярам, недостатньо. Також багато шкіл змушені були переформатувати багато різних курси в закладах освіти. За оцінками Німецької асоціації вчителів, зараз у Німеччині не вистачає близько 40 000 вчителів. Це особливо відчувається в Саксонії, бо переважна більшість українських школярів відвідують загальноукраїнські класи. Але цей процес значною мірою перешкоджає інтеграції біженців, саме такої політики дотримується Німеччина на сьогодні. Ще одним важливим фактором є відсутність спільної мови між німецькими та українськими дітьми.

Запрошуємо вас приєднатися до нашого каналу в Telegram за посиланням https://t.me/UKRAINIANinGERMANYportal Команда нашого порталу щодня підбирає для вас найкращі новини та найактуальніші поради.

У німецьких школах працюють українські вчителі та асистенти

На сьогодні основна тенденція на педагогічному ринку праці змінилася на користь українських біженців. Через велику нестачу вчителів, на сьогодні у школах Німеччини працюють близько 2700 педагогів та асистентів з України, які приїхали сюди після російського вторгнення. На території федеральної землі Баварія працює велика кількість українських працівників. Міністерство культури Мюнхена наголошує, що в школах задіяні понад 700 спеціалістів і асистентів з України. Зараз в Німеччині навчаються близько 200 000 дітей, та користуючись нормальним співвідношенні учнів і викладачів, які запропоновані німецькою системою освіти, має бути на рівні 1 педагог до 15 учнів. Іншими словами, для задоволення потреб новоприбулих школярів, потрібно наповнити педагогічні колективи на 12 000 кваліфікованих спеціалістів: викладачів і асистентів. Такий розрахунок висловив президент Асоціації вчителів Німеччини Хайнц-Петер Мейдінгер. Загалом у Німеччині працюють понад 800 тисяч викладачів на майже 11 мільйонів учнів.

Щоб набрати більше персоналу, федеральні землі Німеччини створили сайти, де українські спеціалісти можуть знайти інформацію та подати заявку. Типи зайнятості у великій мірі відрізняються один від одного і залежать від кваліфікації та знання німецької мови. Українців приймають на такі посади як тимчасовий працівники закладів освіти, педагогічний персонал або штатні вчителі, і через це оплата праці відрізняється.

Міністерство освіти Бранденбурга також пропонує на своєму сайті вакансії для українських педагогів, які володіють німецькою мовою, також описаний увесь соціальний пакет та заробітна плата з валовим доходом вище середнього – 3427,65 євро за повної зайнятості. Українським вчителям також пропонують посади асистентів, вони можуть виступати як мовні посередники, наприклад, на зустрічах з батьками, а також до їх допомоги звертаються на уроках фізкультури, образотворчого мистецтва та музики, де знання мови менш важливі.

Кожен, українець, який може продемонструвати інший професійний досвід в роботі з дітьми, може розраховувати на посаду «інший педагогічний персонал» для всілякої підтримки українських школярів. В таких випадках пропонується заробітна плата в розмірі 2300 євро як можливу валову зарплату при 80% робочому дню.

Інтеграція українців в Німеччині

Колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник в одному з своїх інтерв’ю, говорив про те що Німеччина проводить масову інтеграцію українських біженців. Згідно його слів, цей процес не завжди позитивний для України. Якщо війна в Україні триватиме набагато довше, то існує ризик, що багато військових переселенців не повернуться. Це є очевидним і про це треба відверто говорити. На сьогодні маємо досить неоднозначну статистику згідно з опитуваннями, третина українців планує повернутися додому, а більше половини мають намір лишатися у Німеччині на найближчі два роки, уявіть собі цифри, якщо ФРН – друга країна по кількості прийнятих біженців.

І німці в цьому питанні мають власний інтерес. Вони розуміють, що українці – справжні європейці, та досить освічені люди. А сама ФРН пережила величезний дефіцит на ринку праці, практично в з усіх спеціальностей: починаючи з медичного персоналу та лікарів. Наші медики у Німеччині з початком міграції показали свій професіоналізм. У великій мірі, все це змусило федеральний уряд спростити визнання дипломів, адже раніше треба було фактично заново вчитися, щоб стали лікарем.

Ще є один великий виклик зроблений Німеччиною – це інтеграція українських дітей. З одного боку це зрозуміло, адже більша частина бюджетних коштів України направлена на війну, а це означає урізання всіх бюджетних програм. ФРН в цьому питанні випереджає Україну і бере ініціативу в свої руки, тим самим інтегруючи дітей різними проєктами та освітніми заходами уряду. Не зважаючи на те, що Україна ввела дистанційну форму навчання та всіляко йде на поступки біженцям, але це не замінить живого спілкування і віртуальна школа не забезпечить всім необхідним. Тож треба бути реалістом, розуміючи корінь проблеми. Іншими словами рветься зв’язок маленьких українців з Батьківщиною.

У відповідь на таку ситуацію, Україна намагається проводити міжурядові консультації саме з питання шкільництва. Та розробити двосторонні договори, які б стосувалися врахування німецькою освітньою системою наявності додаткового шкільного навантаження в Україні. Але кожен має пам’ятати про обов’язковість відвідання школи в ФРН для дітей шкільного віку, в іншому випадку до батьків буде застосована адміністративна відповідальність. Також треба розробити полегшену програму для дітей, батьки яких вирішать повернутися.

Таким чином, перед Україно постають ряд викликів, для яких треба розробляти різноманітні проєкти та програми дії. А Німеччина в свою чергу намагається максимально забезпечити комфорт не тільки для українських дітей, а також виступає з політикою лояльності до педагогів.