Як залишитися в Німеччині після 24 параграфа – Перехід на ВНЖ

Багато хто з тих, хто приїхав до Німеччини за § 24 і отримав тимчасовий захист, з часом починають замислюватися: а що далі? Як залишитися в Німеччині після 24 параграфа і чи можна залишитися тут вже на інших підставах – наприклад, отримати ВНЖ через роботу, навчання або сім’ю?

У цій статті ми розберемо, з чого почати перехід, які існують реальні шляхи і що варто враховувати заздалегідь, щоб уникнути типових помилок. Все максимально зрозуміло – тільки те, що дійсно важливо, якщо ви хочете залишитися в Німеччині надовго і легально.

Параграф 24 і чому його варто змінити на ВНЖ?

Статус за § 24 – це тимчасова форма захисту. Він давав можливість швидко легалізуватися, отримати житло, доступ до медицини та соціальну підтримку. Але у цього статусу є обмеження:

• ви не отримуєте повноцінного права на постійне проживання,
• трудові можливості обмежені,
• не весь час, проведений за § 24, зараховується для ПМП або громадянства.

Тому багато хто шукає можливість перейти на інший вид дозволу – наприклад, Aufenthaltserlaubnis для роботи, навчання або сім’ї.

Основні причини для зміни статусу

• Робота та професійний розвиток. Знайшовши стабільне працевлаштування, людина може оформити робочу посвідку на проживання (§ 18a або § 18b). Це дає більше прав і перспектив.
• Навчання або Ausbildung. Якщо ви вступили до вишу або почали здобувати професію, можна отримати студентський або навчальний статус (§ 16b, § 16a).
• Сімейні обставини. Шлюб з громадянином Німеччини або возз’єднання сім’ї відкриває інший правовий шлях.
• Довгострокові плани. Зміна статусу – крок до того, щоб почати рахувати термін для ПМП (постійного проживання) і пізніше – для громадянства.

Загальні вимоги для переходу на довгостроковий ВНЖ

Якщо ви вирішили перейти з тимчасового захисту (§24) на більш стабільний вид на проживання, потрібно розуміти, що Німеччина дає такий статус тим, хто вже міцно стоїть на ногах. Влада оцінює не тільки ваші документи, але й те, наскільки ви інтегровані – чи працюєте, чи говорите німецькою, чи можете себе утримувати.

Нижче – основні критерії, на які дивляться при переході.

Фінансова незалежність

Тут важливо показати, що ви можете утримувати себе і сім’ю без державної підтримки. Це включає зарплату, стипендію або власний дохід, достатній для проживання в Німеччині. Іноді враховуються і накопичення, якщо дохід тимчасово нижчий за необхідний рівень.

Перегляньте подібні:
Шаблон резюме німецькою мовою для працевлаштування

Якщо ви працюєте за трудовим договором, зазвичай достатньо показати останні 3-6 розрахункових листів (Gehaltsabrechnungen). Для самозайнятих – декларацію про доходи (Einkommensteuerbescheid) та виписки з банківського рахунку.

Достатня житлова площа (Wohnraum)

Наявність придатного житла – обов’язкова умова. Держава перевіряє, щоб у кожного члена сім’ї була своя “житлова норма”: орієнтовно не менше 12-15 кв. м на людину.

Важливо розуміти, що йдеться не про розкіш, а про те, щоб житло було придатне для постійного проживання – з опаленням, окремою кухнею та пропискою (Meldebescheinigung).

Медичне страхування

Без страховки в Німеччині – нікуди. Для отримання ВНЖ потрібно мати поліс, який покриває базові медичні послуги та відповідає німецьким стандартам. Це може бути державна Krankenkasse або приватна страховка, але “туристичні” або тимчасові поліси не підійдуть.

Знання німецької мови

Мова – це те, на що чиновники звертають особливу увагу. Мінімальна вимога – рівень A2, але для багатьох видів на проживання (наприклад, постійного – Niederlassungserlaubnis) потрібен B1.

Підтверджувати знання можна сертифікатом від Goethe-Institut, telc, ÖSD або успішним завершенням інтеграційного курсу.

Відсутність судимості та проходження інтеграційних курсів

Очевидно, що за наявності судимості шанси на отримання ВНЖ різко падають. Навіть дрібні правопорушення можуть стати приводом для відмови.
Інтеграційний курс (Integrationskurs) – навпаки, великий плюс. Він показує, що ви дійсно плануєте залишитися, розумієте німецькі закони та культуру. Іноді успішне його проходження навіть скорочує термін до отримання ПМП.

Як перейти на ВНЖ за працевлаштуванням (Arbeit)

Закон передбачає різні види дозволів на проживання залежно від вашої освіти, досвіду та рівня доходу. Нижче – три основні категорії.

ВНЖ для кваліфікованих працівників з професійною освітою (§ 18a)

Цей варіант підійде тим, у кого є диплом про середню професійну освіту – наприклад, технікум, училище або Ausbildung, визнаний у Німеччині.
Головна умова – ви повинні працювати за професією, яка відповідає цій освіті. Наприклад, якщо ви електрик, то і робота має бути пов’язана з технічною сферою, а не в іншій галузі.

Визнання диплома (Anerkennung) – ключовий етап. Без цього жодна віза або ВНЖ за § 18a не буде видана. Перевірити, чи прирівняний ваш диплом до німецького, можна через портал anerkennung-in-deutschland.de.

ВНЖ для фахівців з вищою освітою (§ 18b)

Якщо у вас університетський диплом – цей шлях простіший. Потрібно підтвердити, що ваш диплом визнається в Німеччині (через сайт anabin.kmk.org) і що у вас є трудовий договір за фахом.

Іноді ВНЖ видають навіть при частковій зайнятості, якщо дохід достатній і умови роботи відповідають професії.

Блакитна карта ЄС (Blue Card EU, § 18g)

Це, мабуть, найпрестижніший варіант для кваліфікованих фахівців.
Blue Card видається тим, хто має вищу освіту та отримує зарплату, вищу за встановлений поріг (у 2025 році – близько 45 300 євро на рік, а для IT-сфери – приблизно 41 000 євро).

Переваги очевидні:

• швидше можна перейти на ПМП – вже через 33 місяці (або через 21 місяць за рівня B1);
• можна легко змінювати роботодавця (з дозволу Ausländerbehörde);
• чоловік/дружина отримує право на роботу без обмежень.

Як перейти на ВНЖ за навчанням (Studium / Ausbildung)

Хорошою альтернативою стає навчання – в університеті, Fachhochschule або через професійне навчання (Ausbildung).
Це реальний спосіб легалізуватися і з часом отримати стабільний статус.

ВНЖ для навчання у виші (§ 16b)

Якщо ви вступаєте до німецького університету або вже навчаєтесь, можна отримати посвідку на проживання на час навчання.
Тут головне – показати, що у вас є кошти на проживання (у 2025 році приблизно 11 200 євро на рік) та медична страховка.

Після завершення навчання ви маєте право залишитися в Німеччині ще на 18 місяців, щоб шукати роботу за фахом. Це – важливий перехідний період, який дозволяє потім змінити статус на робочий (§ 18b або § 18g).

ВНЖ для професійного навчання (Ausbildung, § 16a)

Якщо ви хочете залишитися в Німеччині не з гуманітарних підстав, а завдяки професії – Ausbildung може бути найзрозумілішим і найдоступнішим варіантом. Це не університет, а професійне навчання, де ви одразу працюєте та отримуєте зарплату.

Суть проста: ви знаходите підприємство, яке готове навчати вас потрібної професії, підписуєте договір і стаєте офіційним учнем (Azubi). Натомість компанія виплачує вам близько 900-1200 євро на місяць. Ця сума залежить від спеціальності та року навчання – чим далі, тим вища ставка.

Після початку навчання ви отримуєте офіційний статус та посвідку на проживання на термін дії контракту. Цей період зараховується до загального стажу перебування в Німеччині. А після завершення програми можна залишитися – наприклад, отримати ВНЖ для роботи (§ 18a) або для пошуку роботи (§ 20).

ВНЖ для визнання іноземної кваліфікації (§ 16d)

Якщо у вас вже є професія або диплом з іншої країни, але Німеччина вимагає його офіційного визнання (Anerkennung), можна отримати посвідку на проживання саме для цього процесу.
Такий ВНЖ підходить, наприклад, лікарям, медсестрам, інженерам, вчителям та іншим фахівцям, чиї професії регулюються державою.

Головна ідея проста: ви перебуваєте в Німеччині легально, поки триває процедура визнання вашої освіти або кваліфікації. Іноді в цей період можна навіть працювати – частково або під наглядом, якщо професія дозволяє.

Щоб податися, потрібно:

• мати документи про кваліфікацію та розпочати процедуру Anerkennung;
• показати підтвердження коштів на проживання;
• мати страховку та житло;
• у деяких випадках – запрошення на адаптаційне стажування (Anpassungsmaßnahme).

Після успішного визнання можна без виїзду з країни перейти на робочий ВНЖ (§ 18a або § 18b).
Це один з найлогічніших шляхів для тих, у кого вже є професія, але поки немає німецького визнання.

ВНЖ для проходження мовних курсів (§ 16f)

Цей варіант підійде тим, хто поки не дотягує до потрібного рівня німецької, щоб вчитися або працювати.

Такий ВНЖ видають для участі в інтенсивних мовних курсах (зазвичай не менше 18 годин на тиждень).

Що важливо знати:

• На час дії ВНЖ працювати не можна (за рідкісними винятками).
• Потрібно заздалегідь оплатити курс і підтвердити наявність коштів на проживання.
• Після закінчення навчання можна перейти, наприклад, на ВНЖ для Ausbildung або навчання.

Цей шлях добре працює як «вхідний квиток» у систему – особливо якщо ви серйозно плануєте залишатися і будувати життя в Німеччині, але поки не впевнені в мові.

Як перейти на ВНЖ по возз’єднанню сім’ї (Familiennachzug, Ehe, besondere Fälle)

Цей варіант для тих, у кого є близькі родичі в Німеччині або особливі особисті обставини. Основна ідея – жити поруч із сім’єю або мати можливість залишитися в країні з гуманітарних причин.

ВНЖ для возз’єднання сім’ї (Familiennachzug)

Якщо у вас в Німеччині є чоловік/дружина, діти або батьки, ви можете подати на ВНЖ саме для того, щоб жити разом.

Що важливо враховувати:

• Потрібно підтвердити родинні зв’язки офіційними документами.
• Повинні бути кошти на проживання та житло, де вся сім’я зможе комфортно жити.
• Іноді потрібне знання німецької на базовому рівні (A1).

Такий ВНЖ дозволяє працювати і вчитися в Німеччині, а також після кількох років проживання – претендувати на довгостроковий вид на проживання.

ВНЖ через шлюб або зареєстроване партнерство

Якщо ви вступили в шлюб з громадянином Німеччини або власником ВНЖ, є можливість отримати власний статус.

Тут важливо показати, що стосунки справжні, а не фіктивні. Доля ВНЖ багато в чому залежить від доказів спільного життя: спільна адреса, рахунки, фотографії, листування, свідчення.

Інші способи переходу на ВНЖ з 24 параграфа

ВНЖ для підприємців та самозайнятих (§ 21)

Цей варіант підходить тим, хто хоче відкрити бізнес або працювати як фрілансер у Німеччині.

На що звертають увагу:

• Бізнес-план та економічна доцільність. Влада хоче бачити, що ваша справа реально принесе дохід і користь регіональній економіці.
• Достатні кошти на запуск і життя. Потрібно показати, що ви можете себе утримувати, поки бізнес не стане прибутковим.
• Досвід та кваліфікація. Іноді враховують, наскільки ваша сфера затребувана на ринку.

ВНЖ для добре інтегрованих осіб (§ 25b)

Ця категорія підходить для тих, хто вже живе в Німеччині тривалий час, володіє мовою, платить податки та бере активну участь у житті суспільства.

Ключові моменти:

• Підтвердження інтеграції: знання німецької, робота, участь у житті спільноти.
• Відсутність проблем із законом: судимості або адміністративні порушення можуть стати перешкодою.
• Можливість жити і працювати в Німеччині без обмежень, а в подальшому претендувати на довгостроковий ВНЖ або громадянство.

Цей шлях цінується тими, хто вже давно в країні і довів, що став частиною німецького суспільства.

Коли прямий перехід з 24 параграфа неможливий?

Іноді змінити статус з § 24 на інший ВНЖ не так просто. Є ситуації, коли закон прямо обмежує можливості переходу, і спроба «перескочити» на потрібний варіант без дотримання умов може призвести до відмови. Розберемо найчастіші складні випадки і як з ними працювати.

“Заборонені” параграфи: На який ВНЖ не можна перейти безпосередньо? (§ 19f AufenthG)

• § 19f AufenthG встановлює обмеження на перехід між деякими видами ВНЖ. Наприклад, якщо ви перебуваєте на тимчасовому дозволі з гуманітарних причин або за § 24, не можна одразу перейти на ВНЖ, призначений для висококваліфікованих фахівців (§ 18g) або на деякі студентські статуси.

Навіть якщо ви підходите за освітою та досвідом, необхідні додаткові кроки, наприклад, виїзд з Німеччини та подача через консульство, або оформлення проміжного статусу, який законно відкриває шлях до бажаного ВНЖ.

Студентська віза (§ 16b): Чому може знадобитися виїзд з Німеччини?

Якщо ви живете в Німеччині за § 24 (тимчасовий захист) і вирішили вступити до університету, логічно подумати: навіщо виїжджати, якщо я вже тут легально? Але німецьке законодавство не завжди дає можливість просто «змінити» параграф, особливо коли йдеться про студентський ВНЖ (§ 16b).

Головна причина в тому, що не кожен статус дозволяє змінювати мету перебування всередині країни. У деяких випадках іноземцям прямо наказано покинути Німеччину і подати заяву на візу зі своєї країни або з країни, де у них є постійний статус проживання (наприклад, Польща, Чехія, Литва тощо).

Така вимога пов’язана не з бюрократичною впертістю, а з порядком видачі віз. Німецькі відомства хочуть переконатися, що людина в’їжджає саме з навчальною метою, а не намагається «перестрибнути» з одного статусу в інший.

І важливо розуміти, що це не формальність. Помилка на цьому етапі може призвести до втрати легального статусу або проблем при наступному в’їзді. Тому перш ніж починати навчання, переконайтеся, що ваш перехід оформлений правильно – навіть якщо заради цього потрібно на деякий час покинути Німеччину.