Булінг дитини в німецькій школі: що робити?

У європейських школах вже давно запроваджені уроки толерантності. Дітям з початкових класів пояснюють, що всі люди різні, але кожен заслуговує на повагу. Вчителі відвідують тренінги та семінари з теми цькування в закладах освіти, протидії булінгу та боротьби з агресією. Та попри це, цькування в школах нікуди не зникає. Розберемося, що ж таке булінг та як з ним боротися.

Булінг українських учнів у Німеччині: найчастіші причини

Булінг – це агресивна поведінка однієї дитини чи групи дітей по відношенню до іншої, що супроводжується психологічними та фізичними знущаннями. Як правило, причиною агресивної поведінки може бути бажання самоствердитися за рахунок приниження іншого. Таким чином діти-агресори заробляють собі «авторитет» серед однолітків.

Українські діти після переїзду до інших країн часто зіштовхуються зі цькуваннями та приниженням. Серед можливих причин, які називають психологи, – різниця між дітьми у зовнішньому вигляді, зокрема в одязі, кольорі шкіри, особливостях тіла тощо. Не вся молодь знає почуття толерантності, коли йдеться про повагу до інших та прийняття їхніх особливостей. Запрошуємо вас приєднатися до нашого каналу в Telegram. Команда нашого порталу щодня підбирає для вас найкращі новини та найактуальніші поради.

Інша можлива причина булінгу – мовний бар’єр, адже українські діти поки не можуть вільно сформулювати свою думку чи відповісти кривдникам. Корінна молодь не завжди з розумінням ставиться до новеньких, тому виникають насмішки, недолугі жарти та різного роду цькування. Українським дітям потрібен час на адаптацію, вивчення мови та культури іншої країни. Батьки обох сторін мають доносити це до своїх дітей. Окрім цього, таку роль бере на себе класний керівник.

Що можна назвати булінгом: як він виявляється?

Булінг – це різного роду приниження та цькування. Він має такі прояви:

• фізичні: будь-які дії, що завдають болю та тілесних ушкоджень (ляпаси, стусани, штовхання тощо);
• психологічні: глузування за допомогою принизливих та образливих висловлювань (поширення чуток, ігнорування, маніпуляції, погрози, шантаж);
• сексуальні: образливі жести сексуального характеру (вульгарні прізвиська, жарти, обмацування, погрози тощо);
• економічні: нанесення шкоди у матеріальному вигляді (крадіжка, вимагання грошей, псування особистих речей);
• кіберцькування: психологічне насилля в інтернеті.

Побачити більше: Як українцям оформити тимчасовий захист в Німеччині: в’їзд та перші кроки

Булінг передбачає наявність трьох учасників: жертви, кривдника та спостерігачів. Виявити булінг у цих групах можна за наступними ознаками:

• у жертви з’являється замкнутість, тривожність, відчуття страху, безсоння, погіршення здоров’я, агресія, бажання бути наодинці, формується низька самооцінка, що в цілому призводить до спроб самогубства;
• кривднику властива агресивна поведінка, егоїзм, невміння спокійно розмовляти, байдужість до почуттів інших, відторгнення друзями, прагнення постійно конфліктувати;
• свідки булінгу знаходяться в пригніченому стані, мають погіршення здоров’я, втрачають віру у справжню дружбу, тому не заводять нові знайомства.

Що робити батькам, якщо дитину цькують у школі в Німеччині

Зазвичай для того, щоб вирішити проблему з булінгом, потрібно звернутися до класного керівника та адміністрації школи. Після цього проводять виховну бесіду з агресором та контролюють перебіг ситуації.

Німецька асоціація захисту дітей «Нова українська школа» створила алгоритм дій для батьків, чиї діти страждають від булінгу:

• запишіться на прийом до класного керівника, щоб він провів розмову з дітьми. Якщо це не матиме успіху, вчитель звернеться до директора;
• зверніться до соціального працівника або консультанта школи під час батьківських зборів. Дитина може зробити це самостійно;
• якщо проблема не вирішується, потрібно звернутися до представника батьків у класі, альтернативний варіант – зверніться до директора або напишіть офіційний лист.

Самостійно батьки можуть вжити наступних заходів:

• переконайте дитину в тому, що ви їй довіряєте і вона може довіритися вам. Не звинувачуйте та не засуджуйте, а уважно вислухайте;
• будьте делікатними та терплячими, не запитуйте одне й те саме по декілька разів. Не забувайте про емпатію та співчуття;
• якщо дитина стала жертвою, переконайте її в тому, що вона ні в чому не винна і може спокійно повідомити вам все, що пережила;
• розкажіть дитині, що вона може не боятися розповідати про випадки цькування вчителю чи друзям;
• навчіть дитину тому, що вона має право на слабість та сльози. Не вживайте фраз на кшталт «чоловіки не плачуть», «дівчата слабші» тощо;
• запропонуйте свою допомогу та поцікавтеся, чого саме потребує дитина;
• навчіть дитину відповідати кривднику, захищати себе, щоб запобігати подальшому цькуванню.

Куди звертатися у випадку булінгу в німецькій школі?

Допомогу можна отримати за межами школи, якщо попередні бесіди не принесли успіху. Для цього потрібно звернутися до:

• державного управління шкіл та освіти у вашій місцевості;
• сімейного консультаційного центру;
• на спеціальну гарячу лінію для українців за номером 0800 500 225 0;
• кризового центру для дітей та молоді до 25 років;
• поліції, екстрених служб, служби психологічної допомоги;
• національних і регіональних консультаційних центрів із протидії дискримінації;
• берлінської екстреної служби захисту дітей;
• консультантів з приводу булінгу на різних федеральних землях.

Цілодобовий кризовий чат, психологічні консультації для осіб до 25 років (24/7, українською або російською мовою) за телефоном +4915735993126 через WhatsApp або SMS. Також є телефони довіри для дітей та підлітків: 0800 або 1110333. Телефони для батьків: 0800, 1110550, або 08007771877 (з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17:00, німецькою або англійською), також є електронна адреса fraguns@elternhotline.de.

Крім того, у випадку порушення прав громадян України за кордоном можна звертатися напряму до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на електронну пошту hotline@ombudsman.gov.