Видатні жінки Німеччини, про яких варто знати

5 видатних жінок Німеччини, які творили, робили, допомагали, боролись, надихали та залишили бесцінний внесок у світі.

В історії кожної країни є люди-постаті, які вели за собою, робили неможливе, перевертали світ. Українці добре знають своїх видатних персоналій, історії яких надихали, а іноді просто повертали до життя. Неважливо де вони були, на якій території знаходилися — вони були українцями, так само, як і зараз. Та, окрім нашої власної боротьби, ми вдячні людям з інших країн, які стали з нами на один бік. Черезв війну виїхала більшість українок та знайшли тут, в Німеччині, підтримку серед жінок. Пропонуємо узнати більше про видатних жінок Німеччини, які залишили після себе великий слід.

Хільдегарда Бінгенська — свята письменниця

Важко описати все, чим займалася ця жінка. Свята Хільдегарда — народилася у 1098 році в Гермерсхаймі (нинішня земля Рейн-Гессен), в сім’ї дворян. У неї було слабке здоровʼя та величезна жага до знань. Велика жінка, яка заснувала дві жіночі общини та Рупертсбергський монастир. Досі Хільдегарду вважають першою представницею німецького середньовічного містицизму. Вона була дуже різносторонньої та надзвичайно ерудованою жінкою.

Свята Хільдегарда створила мову Lingua Ignota, писала натуралістичні, ботанічні, медичні статті. Саме вона вперше написала трактат про жіночу сексуальність. Крім наукових текстів, вона писала також пісні, поеми та музику. Вона мала великий вплив на політику, була радницею багатьох відомих людей того часу. Хільдегарда була єдиною жінкою, яка їздила у далекі місійніі подорожі. Вела публічну просвітницьку діяльність.

У 2012 року Хільдегарду Бінгенську возвели у лик святих та надали їй титул Учителя Церкви.

Клара Шуман – талановита дружина

Клара Жозефіна Шуман, у дівоцтві Вік, народилася в Лейпцизі в родині вчителя фортепіано. Її батько навчав доньку музики та готував до карʼєри піаністки. Вже у 9 років Клара дала свій перший музичний концерт у Лейпцизькому Гевандхаузі. А в 13 відправилась у перше концертне турне. В 16 років вже мала європейський успіх.

У 21 рік вона вийшла заміж за музиканта Роберта Шумана, батько довгий час був проти, вважаючи, що цим вона занапастить свою карʼєру. В родині Шуманів звʼявилося 8 дітей. Клара відмовилася від роботи та музику не покидала. Клара Жозефіна грала твори свого талановитого чоловіка та доносила їх до публіки протягом 16 років.

Після смерті чоловіка разом із Йоганнесом Брамсом (другом родини) видала всі твори Шумана. Вона продовжувала давати концерти, бути матірʼю та створювати власні пісні та камерні музичні твори.

Запрошуємо до нашого телеграм-каналу https://t.me/UKRAINIANinGERMANYportal, де завжди корисна та цікава інформація.

Кароліна Гершель – жінка-астроном

Кароліна Гершель народилася в Ганновері в родині військового музиканта. Щоб навчитися читати та писати разом із братами відвідувала гарнізонну школу. Кароліну дуже лякало жіноче майбутнє того часу, тому їй дуже хотілося займатись чимось більше духовним.

У 22 роки вона поїхала з братом до Англії. Там брат Вілгельм навчив Кароліну співати, і вона зайняла провідну позицію в хорі. Згодом він вирішив залишити музику та вивчати те, що давно хотів – астрономію. Кароліна пішла за ним. Він навчив її основам арифметики та геометрії й розпочав будування рефлекторних телескопів.

У 1781 році він відкрив планету Уран, яку назвав «Георгштерн» на честь короля Георга ІІІ. Вільгельм став придворним астрономом, а Кароліна прийняла пропозицію стати науковим співробітником. Вона була першою жінкою в Англії, яка отримувала зарплату за астрономічну діяльність.

Кароліна Гершель виявила 8 комет, чотирнадцять туманностей та зоряних скупчень, яка наразі називається обʼєктами далекого неба та звела їх у каталог. Вона також створила додатковий каталог до атласу Флемстіда, в який було додано 561 зірку.

У 72 роки вона повернулася до Ганноверу після смерті брата та продовжила астрономічну роботу, впорядкуванні напрацювань брата. Наприкінці життя писала мемуари. Померла у віці 97 років.

Беттіна фон Арнім – видатна представниця німецького романтизму

Беттіна фон Арніму (Анна Елізабет Брентано) народилася 4 квітня 1785 року в родині купця у Франкфурті-на-Майні. Після смерті мами вона навчалася у школі-інтернаті, а згодом за її виховання взялася бабуся Софі фон Ларош — успішна письменниця. Завдяки літературним звʼязкам своєї бабусі коло її творчих друзів розширюється. Вона знайомиться та веде дружбу спочатку з матірʼю видатного Йогана Гете, а потім і з ним самим.
Через брата Беттіна знайомиться із своїм майбутнім чоловіком Ахімом фон Арнімом. Вони одружуються та в них народжується 7 дітей. Довго не може жити в маєтку чоловіка та часто виїжджає з дітьми до Берліну.

Активно писати Беттіна починає вже після смерті чоловіка. Вона дуже переживала проблеми того часу та говорила про них через свої твори. Одним із найпопулярніших є суспільно-політичний твір «Ця книга належить королю». В ньому вона піднімає теми ліберальних реформ, життя євреїв та інших меншин, проживаючих в Прусії. Окрім соціально-політичних тем, німецька письменниця говорить і про жінок, показуючи їхню справжню роль у суспільстві.

Софі Шоль – юна підпільниця

Батьки Софі критично відносились до політики Гітлера, а батька навіть заарештували за недобрі вислови щодо вождя. Та Софі з братом перший час були позитивно налаштовані романтичним настроєм гітлерюгенду. Одного разу брат Софі Ганс почув розмову керівників держави на одному зі зʼїздів в Нюрнберзі. Вона кардинально відрізнялась від того, що розповідали суспільству. За цим усвідомленням почалися арешти.

Софі перестала бути членом молодіжної нацистської організації та почала активно вивчати філософію, теологію та мистецтво. Після школи вона відпрацювала на фібриці, а потім ще півроку медсестрою в шпиталі.

У 1942 році вона вступила до Мюнхенського університету. Її брат, який вчився теж там, познайомив сестру із своїми друзями, які не приймали існуючий режим. Ганс разом із Олександром Шморелем створили підпільну організацію «Біла троянда».

Вони друкували листівки на друкованій машинці та розмножували їх на гектографі. Їхньою метою було пробудити в суспільстві здоровий глузд, у той час як вони чули тільки пропаганду. Студенти писали фарбою на стінах, розкладали листівки за адресами, залишали їх у загальних місцях. 17 лютого 1943 року Софія з братом принесли листівки до університету та розкладали їх по аудиторіях, де молодих людей помітив працівник закладу. Студентів забрали у гестапо. Через декілька днів над ними вже був судовий процес, а за декілька годин озвучено смертний вирок.

У своєму останньому слові Софі Шольц сказала, що вона робила найкраще для свого народу і ні на хвилину не шкодує. Вирок був здійснений через гильотину, пізніше були заарештовані й інші члени організації.